Школа життєтворчості  Основна мета закладу – створення умов для розвитку освіченої, морально і фізично здорової, естетично розвиненої, трудолюбивої, життєтворчої особистості громадянина України.
Концептуальна ідея Школи Життєтворчості – формування системи гуманізованих суб'єкт - суб'єктних взаємодій між учасниками навчально-виховного процесу. Місія Школи Життєтворчості – розвиток та формування в учнів високої культури поведінки, розвиток творчих здібностей та талантів дітей. Кредо вихованців Школи Життєтворчості – «Вести до успіху кожного!» Пріоритети Школи Життєтворчості: · Найдорожча цінність – людське життя; · Якісна освіта – сяйво людського життя; · Найскладніше мистецтво – мистецтво життєтворчості; · Найбільше багатство – багатство людських стосунків; · Найвища краса – краса людських взаємин. Основне завдання Школи Життєтворчості - навчитися будувати відносити з іншими людьми, природою, суспільством і разом з тим творити себе самого. Критерії результативності діяльності Школи Життєтворчості визначаються на основі внутрішніх показників динаміки власного розвитку, моніторингових досліджень, показників рейтингової оцінки діяльності закладу. Стратегії діяльності Школи Життєтворчості: · Оволодіння технологією моделювання різноманітних відносин у загальношкільному колективі; · Гуманізація міжособистісних стосунків педагогів та дітей, як рушійної сили освітнього процесу; · Оптимізація суб'єкт - суб'єктних відносин між педагогами; · Підвищення ефективності суб'єкт - суб'єктної взаємодії педагогів та батьків; · Удосконалення стосунків між учнями.
Технологія життєтворчості – це практична діяльність особистості, що спрямована на проектування, планування, програмування та творче здійснення свого індивідуального життя. Навчання в школі ґрунтується на таких принципах: диференціації, варіативності та доступності, гнучкості й альтернативності.
Управління Школою життєтворчості забезпечується шляхом поєднання підсистем в єдину систему, що дає змогу створити в школі інформаційну інфраструктуру.
При розробці планування розвитку Школи життєтворчості в умовах освітніх інновацій здійснюються вертикальні і горизонтальні зв’язки управління. Вертикальні – це: Директор – Заступники– Учителі – Учні. Директор створює організаційно-правові умови, що дає змогу заступникам діяти в правовому колі і реалізувати основні стратегічні завдання школи. Вони ж, у свою чергу, створюють умови реалізації стратегії для вчителів, що зрештою створює умови для самоуправління і самореалізації учнів.
Горизонтальні зв’язки управління базуються на п’яти підсистемах:
1) Управлінська. 2) Методична. 3) Навчальна. 4) Виховна. 5) Господарча.
Мета управлінської підсистеми полягає в забезпеченні оптимального функціонування Школи життєтворчості як цілісної системи та створенні умов для ефективної діяльності усіх інших підсистем. Учасниками управлінської підсистеми є керівник закладу, заступники, педагогічна рада, органи самоврядування. Керівник закладу розробляє концепцію розвитку, стратегію закладу, забезпечує реалізацію рівного досвіду учнів до здобуття якісної освіти, виконання конституційних вимог щодо повної загальної середньої освіти. Методична підсистема має за мету забезпечити зростання рівня професійної компетентності педагогів як одного із завдання реалізації цілей, поставлених в Школі життєтворчості. Її учасники заступники директора, методична рада, вчителі-методисти, група інформаційного забезпечення. Пріоритетним напрямком методичної роботи є реалізація науково-методичної теми, підвищення професійної культури вчителів та впровадження перспективних освітніх технологій. Навчальна підсистема ставить перед собою за мету: забезпечення сприятливих умов для фізичного та інтелектуального розвитку особистості, проведення моніторингу ціннісних орієнтацій, переконань та моральних якостей учнів через систему тестів, анкет, бесід, здійснення переходу до компетентнісного підходу у навчанні. Учасниками підсистеми є вчителі та учні. У Школі життєтворчості учень стає суб’єктом навчання і процес навчання набуває для нього особистої значущості, так як залучаються його власні знання та досвід, а вміння і навички перетворюються на компетенції і використовуються в різних а не однотипних стандартних ситуаціях. Виховна підсистема забезпечує умови індивідуального розвитку особистості, стимулювання творчої активності, реалізації здібностей та інтересів через насичене навчальне середовище. Роботу цієї підсистеми забезпечує функціонування життєдіяльності закладу та створює матеріально-технічне забезпечення.
Школа тільки перший рік працює за новою моделлю, але ми впевнені, що обрали правильний шлях, в результаті якого буде створена модернізована школа, яка досягне стратегічної мети через виконання основних напрямків освітнього процесу, відбудеться перехід на оновлення змісту навчання і виховання, суттєві зміни в організації життєдіяльності школи, буде забезпечено конкурентну спроможність особистості, інтеграцію її у світовий простір, продовжуватиметься співробітництво з ВНЗ, установами та організаціями з метою створення прогресивного оточення, яке сприятиме формуванню життєвої компетентної особистості. Спільна діяльність поліпшує умови реалізації школи життєтворчості. Комплексний підхід здолає прірву між освітою і потребою життя. | 
